ХІМИКИ ПОБАЧИЛИМ, ЯК ВИГЛЯДАЄ ВУГІЛЬНА КИСЛОТА В ГАЗОПОДІБНОМУ СТАНІ

Донедавна хіміки були переконані в тому, що вугільна кислота не може існувати у вигляді стабільної молекули. Але німецьким дослідникам вдалося розробити відносно простий піролітичний метод отримання вугільної кислоти в газовій фазі, що дозволило провести її спектральний аналіз. 
Вугільна кислота – надзвичайно важлива сполука. Її іони підтримують pH крові людини на постійному рівні, також вона сприяє утворенню вуглекислого газу під час дихання. Є свідчення про те, що при дуже низьких температурах вугільна кислота може перебувати в твердому стані, зокрема, входить до складу льоду, який знаходиться в полярних районах Марса. Дослідники на чолі з Петером Шрайнером з Гіссенського університету придумали, як отримати вугільну кислоту в газовій фазі шляхом піролізу молекули біс-трет-бутилдекарбонату. Отримана в результаті цього процесу вугільна кислота вловлюється охолодженою до дуже низької температури матрицею інертного газу. Також, експериментуючи з молекулами-прекурсорами різної будови, дослідники отримали монометиловий ефір вугільної кислоти. І саму вугільну кислоту, і її монометиловий ефір вперше вдалося детально вивчити за допомогою інфрачервоної спектроскопії. Отримані практичні висновки співпали з теоретичними припущеннями, котрі робилися раніше. В науковому середовищі раніше йшли суперечки про те, чи не може вугільна кислота існувати в кристалічному стані у двох формах – альфа і бета? Шрайнер запевняє, що, скоріше за все, двох кристалічних форм не існує. Спектральна картина, зареєстрована дослідницькою групою, співпадає зі спектром, змодельованим для бета-форми вугільної кислоти, а альфа-форму нагадує лише інфрачервоний спектр монометилового ефіру.